Відбувся літературний марафон, присвячений Дню пам’яті Т.Г. Шевченка

 Цього ранку, 10 березня 2018 року, біля пам’ятника великому Тарасу Григоровичу Шевченко, що у самому центрі міста Василькова, зібрались ті, кому українське слово, літературна пам’ять нашого народу особливо припала до серця: голова Васильківської районної ради Наталія Баласинович, голова Васильківської РДА Владислав Одинець, секретар Васильківської міської ради Оксана Перинська, депутат Васильківської районної ради Людмила Федіна, керівник сектору культури і туризму Світлана Веретенник, члени літературного об’єднання «Багаття Калинове», учасники аматорських колективів Васильківщини «Калина», «Оберіг», «Діброва» та громадські активісти. Під час своєї промови голова Васильківської районної ради Наталія Баласинович звернула увагу слухачів до сім’ї самого Тараса Григоровича, підкреслила щиру  любов сина  до мати, яка потім виросла у нескінченну любов до України: «Цими днями ми згадуємо Тараса Шевченка, нашу совість. Нашу пам’ять. Нашу національну ідею. Тарас був один з 9 дітей, що народила Катерина Якимівна Шевченко. Любов до мати геніальний поет зберіг на все життя. Він любив Україну, як мати. Іван Дзюба, наш відомий політв’язень і дисидент писав: «Мати Тарасова, Катерина Якимівна, була з тих матерів, які віддають дітям усе своє життя до решти, які нічого в житті не знають, крім самопосвяти й непосильної праці: то на панщині, то в господарстві, то коло дітей (а їх стало шестеро). Вона горіла в тій праці й клопотах, як свічка на вітрі. І згасла передчасно в сорок років». Ось вам ще один Тарасів заповіт ставитися до України, як до рідної мати. Ми, як діти, повинні плекати рідну неню. Наше завдання згуртуватись і допомогти рідній країні пережити війну й негаразди. Допомогти одне одному як діти рідної України налагодити наше життя. Будемо разом, і наша мати буде щаслива!» Впродовж всього декілька годинного літературного марафону, присвяченого пам’яті і творчості Тараса Григоровича, усі охочі співали пісні, читали вірші Кобзаря. З вуст дітей і дорослих звучали безсмертні слова «Катерини», «Сну», «Тополі», «Думки» і багатьох інших творів. Сім’я ветерана АТО Олександра Капцова в повному складі, мати, тато і п’ятеро діток, виступила на святі. Малеча так читала уривок з «Княжни», що навіть сонце визирнуло з-за хмар і зігріло васильківчан. Відкритий мікрофон марафону приймав усіх, хто пам’ятав вірші Шевченка. Наприкінці марафону учасники й глядачі подякували поетесі Світлані Дідківській за організацію цього свята Тарасового слова і вже всі разом заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий..», пісню, яка була символом всього життя Тараса Григоровича, яка стала заповітом для нас, українців, берегти Україну.