На Васильківщині під час голодомору 30-их років XX століття “жовтий князь” винищів більше 8000 чоловік.

Напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору 1931-1933 років за участі заступника голови Васильківської районної ради Сергія Сергова, заступника голови Васильківської РДА Євгенія Червенка, селищного голови Барахт Валентини Савчук, в присутності молоді села, громадських активістів біля меморіального комплексу в с. Барахти відбувся траурний мітинг. Юнацтво і дорослі читали вірші, присвячені найбільшій трагедії України у 20 сторіччі. Вшанували пам’ять жорстоко закатованих хвилиною мовчання, разом помолились за спочилими невинними душами і символічно скуштували хліб, якого тоді, у 30-х так жадали малі й старі. У «Книзі Пам’яті Голодомору 1931-1933 років» знаходимо: “На Васильківщині навіть за офіційною, явно заниженою статистикою, в голодних муках загинуло 8022 жителі. Але це лише частина кількості жертв, збережена пам’яттю людей. В районі встановлено 12 місць масових поховань: смт Гребінки, с. Барахти, с. В.Бугаївка (два місця масового захоронення), с. Гвоздів, с.Данилівка, с. Ковалівка, с. Крушинка, с. Ксаверівка,с. Митниця, с. Плесецьке, с. Пологи. В районі проживає близько 2,5 тис. громадян, які в дитячому віці пережили Голодомор. Спогади дитинства для цих людей – це жахливі картини смерті близьких, рідних, односельців. З особливим болем читаються свідчення очевидців трагедії про мученицьку смерть від голоду дітей, які не могли збагнути, що відбувається навколо. Чому їхні найдорожчі люди не можуть дати їм найнеобхіднішого – шматка хліба? Чому доводиться помирати страшною мученицькою смертю? По окремих населених пунктах діти становили від третини до половини усіх загиблих. Ось де одна з причин поступового зменшення населення України, вимирання українського села. Ці демографічні втрати і в майбутньому накочуватимуться на Україну новими ненародженими поколіннями, істотно впливаючи на всі сфери її економічного та суспільно-політичного життя.” Ми не можемо забути Геноцид українців Голодомором. Ні радянська влада, ні РФ не визнали свою провину перед українцями.

Васильківчани памятають жертви Голодомору. Рік тому, завдяки громадським активістам Ірині Чорнощоковій, Людмилі Федіної, Світлані Шаманській, Світлані Дідьківській на території с. Велика Бугаївка, біля місця захоронення жертв голодомору встановлено пам’ятний хрест, відслужена панахида.

 

В селі  Барахти голодною смертю загинуло більше 600 чоловік. Встановлено 538 імен загиблих. Дуже важливо, щоб наші діти знали про Голодомор 30-х років в Україні. Вони повинні пам’ятати – що коштувало українському народу нелюдські комуністичні експерименти. Наш обов’язок зберегти для майбутніх поколінь страшну правду про Голодомор в Україні. Схилимо голову браття і сестри, вшануємо пам’ять Васильківчан, усіх українців яких так жорстоко вбила радянська влада.

Васильківчани памятають жертви Голодомору. Рік тому, завдяки громадським активістам Ірині Чорнощоковій, Людмилі Федіної, Світлані Шаманській, Світлані Дідьківській на території с. Велика Бугаївка, біля місця захоронення жертв голодомору встановлено пам’ятний хрест, відслужена панахида.